Сучасне будівництво в Україні дедалі більше орієнтується на створення безбар’єрного середовища. Відповідно до ДБН В.2.2-40:2018, доступність об’єктів є не рекомендацією, а обов’язковою вимогою. Це означає, що будівлі, громадські простори та інфраструктура повинні бути зручними для всіх — незалежно від фізичних можливостей.
Що таке безбар’єрне середовище
Інклюзивність — це не лише пандуси. Це комплекс рішень, які забезпечують:
безпечне пересування людей із порушенням зору;
доступ до послуг та приміщень;
комфортне користування інфраструктурою;
можливість самостійного життя без сторонньої допомоги.
Ключову роль тут відіграють тактильні елементи, поручні та спеціалізоване обладнання.
Тактильні елементи всередині будівлі
У приміщеннях важливо забезпечити безпечне пересування людей із порушенням зору. Саме тому перед сходами або перепадами рівня обов’язково облаштовуються тактильні та контрастні позначки.
Тактильні покажчики, розміщені на підлозі, виконують ключову навігаційну функцію:
допомагають самостійно орієнтуватися у просторі;
вказують напрям руху;
попереджають про небезпечні ділянки (сходи, пороги, зміни рівня).
Кожен тип тактильного елемента має своє призначення, що дозволяє створити зрозумілу та безпечну систему пересування всередині будівлі.
Вбиральні та санітарні приміщення: вимоги доступності
Адаптовані вбиральні є обов’язковим елементом інклюзивної інфраструктури. Вони повинні бути передбачені на кожному відкритому поверсі будівлі. Якщо це технічно неможливо — необхідно облаштувати хоча б одну універсальну кабіну.
Основні принципи облаштування:
можливе розміщення як у загальному санвузлі, так і в окремому приміщенні;
дотримання нормативних габаритів для зручного маневрування;
забезпечення доступу для людей на інвалідних візках.
Поручні та безпека у санвузлах
Особливу увагу слід приділяти правильному встановленню поручнів:
поручні біля унітазу встановлюються на висоті 0,85–0,95 м;
якщо є стіна — використовується стаціонарний поручень;
з іншого боку обов’язково передбачаються відкидні поручні;
встановлення двох стаціонарних поручнів є помилкою.
Додатково поручні встановлюються біля умивальників — це забезпечує стійкість для людей із порушенням рівноваги.
Душові та ванні кімнати: комфорт і безпека
Інклюзивні душові приміщення повинні забезпечувати максимальну зручність користування:
безперешкодний доступ з інвалідного візка;
відсутність порогів та нековзке покриття;
наявність відкидного або стаціонарного сидіння на висоті 0,45–0,50 м;
розміщення змішувача та душової лійки в зоні досяжності руки.
Інклюзивність — це не тренд, а необхідність сучасного будівництва. Використання таких рішень, як тактильна плитка LINE і STOP, поручні, а також обладнання для санітарних зон, дозволяє створити справді доступний простір для всіх.
Якщо ви проєктуєте або будуєте об’єкт — важливо закладати ці рішення ще на етапі планування. Це не лише відповідність нормам, а й внесок у комфорт і безпеку людей.